Коли спостерігаєш за маленькою дитиною, що грає в пісочниці, помічаєш, що вона не може залишатися довго без мами. В процесі гри обов'язково відбіжить і хоча б доторкнеться до неї. Це говорить про те, що діти мають високу потребу в дотиках. Дотики до батьків дають малюку відчуття безпеки. Коли дитину не балують обіймами і поцілунками в дитинстві, вона росте з відчуттям порожнечі, це породжує страх при контакті з іншими людьми.
Важливо зауважити, що потреба в дотиках однаково важлива як для хлопчиків, так і для дівчаток. Але за статистикою дівчатка в дитячому віці отримують в п'ять разів більше обіймів, ніж хлопчики. Є, звичайно, відмінності. Хлопчики найбільше потребують обіймів і поцілунків в самому ніжному дитячому віці. Згодом ця потреба знижується, точніше трансформується. Підліткам-хлопчикам потрібні не поцілунки і обійми, а рукостискання, поплескування по плечу. Таким чином, тактика виховання сильної статі в строгості, без видимого прояву почуттів, в корені не вірна. У дівчаток з віком ця потреба тільки посилюється. Пік припадає на початок підліткового віку 10-12 років.
Взагалі обійми дуже корисна штука. Вони підвищують стійкість до стресів, змушують наш організм виділяти ендорфіни - гормони щастя, які знімають біль і викликають ейфорію. Діти, яких достатньо обіймають, володіють більш хорошим фізичним і психологічним здоров'ям, випереджають у розвитку своїх однолітків. Обійми дають відчуття захищеності. Люди більш щасливі і доброзичливі в країнах, де прийнято відкрито виражати емоції, в тому числі й обійматися. Навіть одні обійми тривалістю в 20 секунд допомагають людині відчути себе більш щасливою.
Крім цього дотики мають і лікувальну властивість. Всі мами знають, що залікувати дитині мсце, де вона вдарилась, можна просто приклавши руку, поцілувати або подути.
Вчені із Чиказького університету, США, з'ясували, що обійми близьких людей діють на дитину як потужний заспокійливий і знеболюючий засіб. Вивчалася реакція недоношених малюків на забір крові в присутності батьків. Ці болючі процедури переживались крихіткою з найменшим стресом, якщо був тілесний контакт «шкіра до шкіри», в той час як діти без батьків відчували біль набагато сильніше. Таким чином, була доведена анестетична роль батьківського дотику.
Існує також думка, що наші губи, руки і тіло - провідники енергії. А любов - це ключик, який відкриває ці канали. Творцем було задумано, щоб материнська любов була безкорислива, безумовна і найсильніша. Енергія, при необхідності, виливається на дитину, лікуючи різні пошкодження, витрати її при такому лікуванні не помітні. До того ж ніжні обійми малюка у відповідь, його довіра і радість компенсують будь-які витрати.
Обіймайте і цілуйте своїх дітей якомога частіше,