З самого народження у людини є потреба дізнаватися щось нове, вивчати навколишній світ. Ці потреби, природньо, змінюють твій характер в залежності від віку. Пік допитливості доводиться на вік від 3 до 5 років. Саме в цей період дитина задає безліч питань, відповіді на які, перетворюються в знання, а як наслідок - в особистий досвід. Отримана інформація і ставлення до неї складають основу пізнавального розвитку дитини.
Зі звуками, світлом, теплом і холодом діти знайомляться з самого народження. І в рік крихітка вже багато знає про навколишній світ і про себе. У неї формується інтелект, зароджується мислення. Вже до двох років дитина прекрасно вміє користуватися слухом і зором, дотики при цьому відходять на другий план.
Ще один крок до пізнання - це розвиток мови. Вона значно розширює кругозір малюка. Дозволяє дізнаватися не тільки те, що знаходиться поруч, але й абстрактні віддалені явища, різні природні процеси.
І так, з дітьми потрібно говорити! Батьки повинні давати інформацію, пояснювати дитині ті чи інші закономірності простими словами в грі, або під час повсякденних занять, прогулянок і т.п.
Наприклад, по дорозі до бабусі можна поговорити про види транспорту, про пори року, пошукати предмети одного кольору. Вивчіть дослідним шляхом властивості води: в склянці, тарілці, пляшці, в кубиках льоду, парі.
Дуже зручно вивчати властивості води поки готується обід. Розставте на столі кілька ємкостей з водою з-під крана. Спробуйте розчинити сіль, цукор, перець, олію. Зробіть висновок, що не всі речовини розчиняються у воді. Дайте відчути на смак воду з різними добавками: кислу, солодку, солону. Діставши з холодильника кубик льоду можна поспостерігати як він тане. Покажіть малюкові як кипить чайник і вода перетворюється в пар. Таким простим і зрозумілим способом дитина пізнає навколишній світ.
Для подібних занять і відкриттів не треба спеціальне обладнання. Використовуйте підручні матеріали: баночки з під йогуртів, коробочки від чаю і т. п. Діти у віці 4 років вже здатні вловлювати зв'язок між явищами природи і предметами побуту.
Пізнавальний розвиток формує у дітей практичні навички, які їм знадобляться в повсякденному житті. Але тільки позитивний настрій допоможе закріпити отримані знання та використовувати їх в майбутньому. Так як для малюка важлива не стільки сама інформація, як ставлення до неї. Тому, якщо малюк впирається і не хоче займатися, наполягати не варто, краще переключіться на щось інше. А пізніше поверніться до залишеної теми.
Пізнавальний розвиток дитини має перетворитися в захоплюючу гру.
Дітям дуже подобається вивчати статичну електрику за допомогою звичайного гребінця і нарізаних папірців. Зазвичай такий досвід перетворюється в демонстрацію цього "фокусу" всім членам сім'ї. Таким чином у малюка розвиваються не тільки пізнавальні процеси, а й інтерес до нових знань.